Вам до 25 років? Подавайтесь на грант для відкриття бізнесу!
Молоді українці віком до 25 років мають можливість подати заявку на грант до 150 000 гривень для започаткування бізнесу в межах програми “Власна справа”. Про це розповіла перша віцепрем’єр-міністерка України та міністерка економіки Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
“Гранти для молодих підприємців вже доступні через портал “Дія”. Якщо вам до 25 років, ви можете подати заявку на програму та отримати до 150 000 грн на відкриття свого бізнесу”, — зазначила Свириденко.
Вона також підкреслила, що отримання гранту не вимагає створення нових робочих місць, але після затвердження рішення потрібно відкрити ФОП.
Подати заявку на участь у програмі можна через кілька кліків на порталі “Дія” у розділі Грант на власну справу.
Через три роки молоді підприємці зможуть знову скористатися державною підтримкою — подати заявку на грант за загальними умовами програми “Власна справа” з можливістю отримати до 250 000 грн за умови створення щонайменше двох робочих місць.
За час існування програми “Власна справа” підприємці отримали понад 20 000 грантів на загальну суму майже 5 мільярдів гривень.
Кожен шостий бізнес запустився під час великої війни
Кожен шостий підприємець відкрив свій поточний бізнес уже після початку повномасштабної війни, водночас 66% з них не мали попереднього досвіду бізнес-діяльності.
Про це свідчать результати дослідження Mastercard SME Index 2024.
Попри поточні виклики, український бізнес проявляє гнучкість та шукає способи підтримки й розбудови своєї справи. Так, 27% підприємців брали участь у грантових програмах від держави чи інших організацій.
Одним з головних способів масштабування українські підприємці називають розвиток експорту. Кожен шостий респондент (16%) вже продає свої товари або послуги за кордон, а ще 40% планують виходити на закордонні ринки.
Найпопулярнішими країнами для експорту стали Польща (32%), Німеччина (22%), США (16%), Литва й Італія (по 13%).
Примітно, що 88% підприємців, які ведуть бізнес як на внутрішньому, так і на іноземних ринках, за останній рік помітили збільшення попиту серед українців на продукцію українських виробників.
В онлайн-опитуванні взяли участь 445 респондентів – чоловіки та жінки, які є власниками або керівниками мікро-, малого та середнього бізнесу – у 20 областях України.
Зафіксовано економічне зростання за три квартали
За дев’ять місяців 2024 року ВВП України зріс на 4,5% (±1%) у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Про це повідомляє Міністерство економіки.
У вересні 2024 року українська економіка зросла на 3,8% (±1%) у порівнянні із серпнем минулого року.
“Попри виклики війни, економіка України продовжує відновлюватися. У вересні найбільший приріст показало сільське господарство завдяки ранньому збору пізніх культур”, – зазначила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
Пожвавлення внутрішнього попиту та стабільна робота українського морського коридору підтримали позитивні тенденції у промисловості. Зростає також попит на продукцію машинобудування та будівельні матеріали, а також промислові товари для домогосподарств.
Водночас пожвавлення промисловості позитивно вплинуло на транспорт — зросли обсяги залізничних перевезень та перероблення вантажів у морських портах. У будівництві збільшились обсяги робіт завдяки відновленню критичної інфраструктури та ремонту доріг.
У внутрішній торгівлі спостерігалось зростання обороту завдяки збільшенню споживчого попиту та налагодженню постачання товарів.
Брак працівників – головна перешкода крім війни
Брак робочої сили внаслідок мобілізації або виїзду співробітників за кордон у вересні вийшов на перше місце серед перешкод для ведення бізнесу.
“Це вперше за час проведення опитування з травня 2022-го…” – уточнюють автори вересневого опитування Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
Частка бізнесів, які скаржились на брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників, у вересні несуттєво зменшилась з рекордних 63% до 61%. Проте ця проблема стала головною для бізнесу.
Водночас бізнесу стає дедалі важче шукати кваліфікованих працівників, свідчить опитування. Про цю проблему заявили 55,1% підприємців, що є черговим рекордом.
Некваліфікований персонал їм знайти простіше, але й це викликає складнощі у 39,2% опитаних.
Менш актуальною стала така перешкода, як перебої з електро-, водо- та теплопостачанням, оскільки у вересні вже відключень практично не було. Тому частка цієї проблеми у перешкодах для бізнесу скоротилась з 65% до 45%, а сама проблема опустилася з першого на третє місце, де вже другий місяць поспіль стоїть перешкода “зростання цін на сировину та товари” (зменшилась з 46% у серпні).
Підприємства з бронюваннями перевіряють “на критичність”
Кабінет міністрів України вніс зміни до правил визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення під час особливих періодів. Відповідні зміни були затверджені постановою від 22 жовтня 2024 року № 1204.
Згідно з новими правилами, орган, що ухвалює рішення про надання підприємству статусу критично важливого, тепер зможе проводити перевірки відповідності цих підприємств установленим критеріям протягом усього часу їх діяльності. Якщо виявиться, що підприємство не відповідає критеріям, його статус може бути скасовано.
У разі перевірки та підтвердження відповідності підприємства вимогам статус критично важливого залишиться чинним. Результати перевірки мають бути передані відповідним міністерствам та відомствам, зокрема Мінекономіки, Міноборони та Мінцифри, протягом одного дня після ухвалення рішення.
Перевірки підприємств на критичність для бронювання від мобілізації вже в перші дні виявили тисячі порушень. Після 15 листопада значна частина компаній можуть втратити статус критично важливих, а процедура бронювання – зазнати змін, пише NV.
Аудитом займається спільна комісія з представників Міноборони, Мінекономіки й апарату Кабміну. Виявлено вже щонайменше 40 000 військовозобов’язаних, яких заброньовано з порушеннями.
За словами чиновника з команди президента, щонайменше 20% компаній після аудиту з великою ймовірністю втратять статус критичних підприємств.
“Це стосується тих, хто спочатку не мав би потрапити до цього списку. Багато з цих компаній могли торгувати квотою на бронь”, – пояснив він. Але найбільше порушень стосується рівня заробітної плати. “Коли підприємство подає документи, то вказує велику зарплату. А тільки-но отримує потрібний статус, там починають платити мінімалку”, – розповів співрозмовник видання.
Одна з основних пропозицій змін до постанови №76, що зараз обговорюють у Кабміні, – до переліку критично важливих не може потрапити компанія, яка платить своїм працівникам менш ніж 19 000 грн на місяць.
Окрім цього, підприємства мають щомісячно подавати звіти про розмір зарплатні.
Уперше за всі роки дійшли до шостого траншу кредиту МВФ
Україна у середу, 23 жовтня, отримала шостий транш від Міжнародного валютного фонду розміром $1,1 млрд у межах чотирирічної програми розширеного фінансування Extended Fund Facility (EFF).
Про це повідомило Міністерство фінансів.
Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала від Фонду вже $11,3 млрд, це третій найбільший донор України (після Євросоюзу та США).
Україна отримає від МВФ у 2025 році чотири транші на загальну суму $2,7 млрд замість двох на $1,8 млрд, як планувалося раніше.
Потреба у зовнішньому фінансуванні на наступний рік становить близько $38,4 млрд, за оцінками Мінфіну.
Перший транш розміром $2,7 млрд Україна отримала від МВФ одразу після затвердження програми загальним обсягом $15,6 млрд на початку квітня 2023 року. Другий транш становив $890 млн (червень 2023 року), третій – $900 млн (грудень 2023 року), четвертий – $880 млн (березень 2024 року).
Після отримання п’ятого траншу від Міжнародного валютного фонду розміром $2,2 млрд на початку липня 2024 року Україна стала другою серед найбільших боржників МВФ.
Податківцям додали повноважень у контролі валютних операцій
Кабмін розширив повноваження Державної податкової служби щодо валютного нагляду.
Про це повідомляється у постанові №1185, пише LIGA.
У положенні про Державну податкову службу тепер вказано, що вона має право отримувати інформацію про дотримання платником встановлених Національним банком граничних строків розрахунків за всіма зовнішньоекономічними операціями – як експортними, так і імпортними, а не лише про ненадходження в установлені строки валютної виручки (як раніше).
Це право реалізується в порядку, передбаченому законом “Про банки та банківську діяльність”. Також закріплене повноваження Державної податкової служби здійснювати комплаєнс, тобто контроль за дотриманням законодавства з акцентом не лише на виявлення порушень, але й на їх попередження.
